І дійсно Україна край непізнаних людей, місць і традицій. І в цьому я переконуюсь вже втретє, особливо після відвідування такого прекрасного села як Красний Луч. Мав неабияку нагоду по фотографувати весілля в цьому дивовижному краї на весіллі мого нового товариша – Руслана і його вже дружини (тримайся Руслан!).Тож в цьому пості, я б хотів розповісти вам про унікальні традиції і звичаї весільного обряду у Красному Лучі.1Прибувши на місце, я одразу ж знайшов хату Русланових батьків, де і починалось весілля, адже всі в селі знали Руслана і його родину, тому легко підказали дорогу до будинку словами: «Йдіть прямо, поки не почуєте як зліва виють бджоли біля третьої сосни, поверніть від них на ліво до подорожників, пройдіть 15 метрів і побачите хату з великою і нарядною аркою у дворі» 2На підлозі я помітив серця з піску, які приготували батьки наречених за тиждень до весілля. По Краснолучевській традиції, молодята повинні були заховати кільця в піску, і якщо за тиждень вони не зникнуть, їх не поцуплять і якщо не буде дощу, то їм суджено провести все життя разом, щасливо і радісно. Так і трапилось. 3Наступне що привернуло мою увагу, так це маленький цуцик, який був зодягнутий як маленький ангел. Як говорить традиція – символ плодовитості молодих. За звичаєм батьки нареченого мають  дочекатися поки дворова собака народить маленьких цуценят, а їх син, який готовиться до подружнього життя, має допомогти собачці прийняти роди і прослідкувати щоб третій з кінця цуцик народився здоровим і вигодовувати його три дні. Якщо хлопець зробить усе правильно, це означає що він має право просити ноги (а в Красному Лучі саме ноги, а не руки) і серця молодої дівчини, після чого на наступний день грається весілля.4За архітрадицією, усі гості мають поставити гроші, чи зробити ставку на то, хто народиться перший: хлопець чи дівчина? (За результатами ставки, схоже на те, що Руслану доведеться купувати футбольного м’яча та вудочку 😉 )5На світлині що ви бачите під цим текстом – молодий з своїми бояринами має серйозну «чоловічу» розмову з сусідом Катерини (молодої), і пояснює Руслану, що якщо вона заплаче хоч раз в житті, то він йому всипе перця!6Нарешті усі гості дочекалися молодят, які наряджалися у кімнаті, а тепер виходять, і мають пройти через «арку любові», через яку проходять усі Краснолучевці. На обличчі молодих, ми можемо помітити радість.7Наступний крок у весільному процесі – дуже відповідальний і серйозний крок у житті молодих, адже саме через нього вони засвідчують свою покірність Богові і один одному, схилившись у молитві на коліна для Божого благословення.Я особливо не розгледів, але здається на покривалі, намальований Гомер Сімпсон. Єдине що залишилось у мене без відповіді, це- чому той малий блондин, також схилився на коліна? Єдине логічне пояснення, яке я міг вигадати, це те, що він наступний хто хоче женитися. 9Фото щасливого вже подружжя та рідні. А саме: батька нареченої, і брата нареченого, за традицією вважається що саме вони оберігатимуть шлюб молодих.10Після усіх офіційних частин весілля, був банкет і солодкий стіл, на якому подавалися горішки з згущеним молоком і інші делікатесні кондитерські вироби. На наступній світлині мені вдалося засняти, як Руслан передумав женитися і шукає бюрократично-юридичний відступ у документах. Проте йому це не вдається, адже це вже раз і на все життя, саме на цю строчку вказує Катерина. (спочатку я розчарувався у Русланові, але пізніше виявилось що це традиція села і кожен наречений має це зробити)11Жінка має показати хто в домі буде хазяйнувати схопивши молодого і наказуючи йому, що це буде він.12Після традиційної вистави молодих Руслан уходить на 40 хвилин до хати щоб заховати свідоцтво про шлюб.13На цьому моя подорож і пізнання невідомої України скінчилось. Я вже мав повертатися додому, і Руслан та Катерина люб’язно проїхалися зі мною до автостанції. (На фото вони прохають водія зупинитися на перехресті біля автостанції, але незважаючи на їх сьогоднішнє одруження, по традиції водій має їм відмовити, тому мені довелося пройтися назад до автостанції 3 квартали назад).14Я повернувся додому з великою кількістю нових вражень і свіжих світлин для мого весільного порт фоліо.