Пам’ятаєте як було спекотно влітку?

Не промокли ми до нитки,
Не промокли під дощем.
І палюче коло спеки,
У вікно до нас припре.

Цей період, кажуть, сильно
Гріє сонце в небесах,
Я пітнію майже вдвічі
Вдвічі більше як торік

Уявити навіть важко
Що чека нас через рік
Люди зовсім вже не дбають
Про природу, вже давно

Сидимо ми разом вдвох,
А мені спекотно вдвічі,
Бо зі мною, біля мене,
Ти сидиш і п’єш какао.

Це не перша вже футболка
Змінене за сьогодень
Якщо чесно
Це вже третя

Цей вірш я написав ще Липні, але все ніяк не наважувався його опублікувати. Думаю настав вже час! Чекаю на ваші відгуки.